Історія клініки

ІСТОРІЯ КЛІНІКИ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ ДИТЯЧОГО ВІКУ

У 1919 р. у м. Києві Народний комісаріат соціального забезпечення відкрив Будинок скаліченої дитини, який через 5 років було реформовано у Всеукраїнський державний дитячий ортопедичний інститут. На базі цієї установи виросла і досягла сьогоднішнього рівня головна в країні Державна установа “Інститут травматології та ортопедії АМН України” та її структурний підрозділ – Клініка ортопедії та травматології дитячого та підліткового віку.

Усадьба барона Штейнгеля в 1890-е гг.
Усадьба барона Штейнгеля в 1890-е гг. в стінах якої (1919 р.) відкрився Будинок скаліченої дитини (пізніше Всеукраїнський державний ортопедичний інстітут)

Фундаторами і керівниками Будинку скаліченої дитини були професори І.О. Фрумін та Г.Є. Фруміна. Базовою частиною цього закладу, а надалі постійним підрозділом була клініка дитячої ортопедії та травматології, яку очолювала з 1919 до 1941 і з 1944 до 1959 р. професор Г.Є. Фруміна.

Під їх керівництвом проводились наукові дослідження з питань удосконалення та розробки нових методів лікування дітей із вродженим вивихом стегна та іншими вродженими захворюваннями опорно-рухового апарату, з наслідками поліомієліту, сколіотичною хворобою, дитячим церебральним паралічем, кістково-суглобовим туберкульозом, а також травмами та їх наслідками.

Вперше в Україні і на теренах колишнього СРСР тут було здійснено відкрите усунення вродженого вивиху стегна. Виконувались коригуючі остеотомії за Шанцом і Лоренцом (Г.Є. Фруміна), удосконалено методи лікування дітей з дитячим церебральним паралічем (Є.П. Меженіна), родовим паралічем верхньої кінцівки (М.С. Новик), епіфізеолізом (Г.Я. Равицька), сколіозом (Г.Є. Фруміна, Г.Т. Лихвар-Саченко) та наслідками поліомієліту (Г.Т. Лихвар-Саченко, О.Г. Вайншенкер), патологічним вивихом стегна (Г.Я. Равицька), клишоногістю (Г.Я. Равицька, Л.Я. Чумак).

Співробітники клініки (травень 1951 р.)
Співробітники клініки (травень 1951 р.)Зліва направо сидять: В.П. Патлай, В.М. Городня, О.Г. Вайншенкер, Н.П. Казакова, З.І. Шнейдеров, Г.Є. Фруміна, Г.Я. Равицька, Г.Т. Лихвар-Саченко, М.Н. Левчук.

Проводилась велика організаційна робота з раннього виявлення та лікування вродженого вивиху стегна та його ортопедичних захворювань. Був створений другий в Україні (після Харківського) дитячий ортопедичний профілакторій (З.І. Шнейдеров).

У 1959 р. після смерті Г.Є. Фруміної клініку очолив її учень професор З.І. Шнейдеров. Основними напрямками наукових розробок клініки в цей період були профілактика, діагностика та лікування вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату, у першу чергу – вродженого вивиху стегна, а також профілактика та лікування деформацій хребта, наслідків поліомієліту. В інституті в цей період почали розробляти проблему подовження кінцівок (П.П. Сердюк).

У дослідженнях З.І. Шнейдерова, Я.Б. Куценка був узагальнений великий досвід консервативного лікування, а у працях В.О. Мудрика, Е.О. Рулли, І.М. Кісілевич, К.І. Катоніна аналізувались різні методи хірургічного лікування дітей із вродженим вивихом стегна.

Уперше в країні була детально вивчена проблема торсії стегнової кістки і фронтальної інклінації кульшової западини. За участю математиків була розроблена методика визначення вказаних показників шляхом рентгенографії та вимірювання проекційних кутів, які вираховувались за допомогою спеціальних таблиць. Була вивчена торсія стегнової кістки в нормі і при вродженому вивиху стегна (Д.Є. Коваль, Я.Б. Куценок). Запропоновані оригінальні та вдосконалені відомі методи вимірювання, корекції та реконструкції кульшової западини методом остеотомії таза за Солтером і Хіарі та ацетабулопластики за Пембертоном (Е.О. Рулла). Вивчено формування кульшового суглоба при нелікованому вродженому вивиху стегна (В.І. Бахтіарова) та адаптаційно-компенсаторні зміни при цьому (О.Я. Суслова, Н.О. Антипова, З.І. Шнейдеров, Я.Б. Куценок, Е.О. Рулла). Матеріали з консервативного і хірургічного лікування хворих на сколіоз узагальнені в докторських дисертаціях О.О. Путилової і Г.Т. Лихвар-Саченко.

У кандидатській і докторській дисертаціях В.С. Шаргородського фундаментально з позиції системного підходу розроблена проблема корекції осьових деформацій різних сегментів нижніх кінцівок.

У 1972 р. клініку очолила проф. Є.П. Меженіна яка, після стажування в клініках Англії вперше в СРСР почала застосовувати генетичні дослідження в ортопедії. Було вивчено генетичні аспекти ряду спадкових локальних і системних захворювань (Є.П. Меженіна, М.М. Маков, В.А. Улещенко). Вивчались етіологія, патогенез та лікування вроджених локальних вад розвитку (Є.П. Меженіна, О.Е. Міхневич, О.О. Коструб). В експерименті і клініці вивчені етіологія і патогенез вроджених вад розвитку хребта (В.А. Улещенко). Розроблена комплексна система лікування та реабілітації дітей з вадами розвитку верхньої кінцівки (Е.О. Міхневич), а також кісток гомілки і стопи (О.О. Коструб). Вивчені особливості кровообігу при локальних вадах розвитку верхніх і нижніх кінцівок (Т.В. Межевич).

Уперше отримані нові дані про спадковість і поширеність в Україні недосконалого остеогенезу. Запропонована система диспансеризації, лікування та соціальної реабілітації цих хворих (Є.П. Меженіна, П.Р. Петрашенко). Систематизовано та вдосконалено консервативне та оперативне лікування дітей з дитячим церебральним паралічем (Є.П. Меженіна).

З 1980 до 2006 р. клінікою керував д-р мед. наук, професор А.П. Крись-Пугач (Крисюк)

д-р мед. наук, професор А.П. Крись-Пугач (Крисюк)

Протягом цього часу дослідницька робота велась з таких наукових напрямків:

  • дитячий травматизм (розповсюдженість, рівень, причини, структура, соціальні наслідки та засоби його профілактики);
  • експертиза дитячої інвалідності внаслідок вроджених та набутих захворювань опорно-рухової системи;
  • розробка та вдосконалення засобів металоостеосинтезу у дітей та підлітків за допомогою накісткових пластинок та стержневих апаратів;
  • вроджені та набуті деформації верхніх та нижніх кінцівок;
  • вроджені та набуті псевдоартрози;
  • родові пошкодження опорно-рухової системи;
  • системні, диспластичні, рахітоподібні та пухлиноподібні захворювання скелета.

Співробітники клініки (травень 2002 р.)
Співробітники клініки  (травень 2002 р.)

Зліва направо сидять: Ю.М. Гук, В.М. Городня, А.П. Крись-Пугач, Т.А. Кінча-Поліщук, В.І. Давидюк; другий ряд – М.І. Куйбар, Л.К. Кутова, Н.В. Модлина, І.В. Швець, Л.М. Хижняк; третій ряд – О.О. Іваницька, О.С. Даровський, Р.В. Лучко

У результаті проведеної в цей період науково-дослідної роботи розроблена та впроваджена в практику концепція профілактики дитячого травматизму та експертизи дитячої інвалідності (А.П. Крись-Пугач, Я.Б. Куценок, С.О. Гур’єв), вдосконалені методи лікування над- і черезвиросткових переломів плечової кістки та осьових деформацій ліктьового суглоба (В.В. Веклич), вродженої та набутої криворукості (В.О. Фіщенко), вродженого вкорочення кінцівок (О.Л. Шадріна), вроджених псевдоартрозів (Ю.М. Гук), ниркової остеодистрофії (Т.А. Кінчая-Поліщук), фіброзної дисплазії (О.Г. Садовенко), хрящової дисплазії (Р.В. Лучко), солітарних та аневризмальних кісткових кіст (М.Ф. Сивак), гігантоклітинної пухлини кісток (О.В.Васильєв), еозинофільної гранульоми (С.М. Марциняк), системних захворювань скелета (Є.П. Меженіна, О.Я. Суслова, М.В. Мікіашвілі), родового паралічу верхньої кінцівки (А.П. Крись-Пугач, В.О. Фіщенко).

Встановлені диференційовані показання і розроблена методика подовження кінцівок і корекції осьових деформацій шляхом остеотомії, кортикотомії або дистракційного епіфізеолізу з використанням апаратів Ілізарова і стержньових (А.П. Крись-Пугач, О.Л. Шадріна, В.В. Веклич).

Удосконалені методи лікування епіфізеолізів і остеоепіфізеолізів (Ф.І. Бабич), внутрішньо-суглобових переломів (В.В. Веклич), псевдосуглобів (А.П. Крись-Пугач, Ю.М. Гук).

У цей період розпочато вивчення впливу несприятливих екологічних факторів довкілля на виникнення та перебіг вроджених та набутих захворювань опорно-рухової системи. Впроваджений неінвазивний метод ранньої діагностики – сонографія (Я.Б. Куценок, Г.Я. Вовченко). Вперше в Україні створена лабораторія ультразвукового обстеження в ортопедії.

Під керівництвом та за ініціативою проф. А.П. Крись-Пугача у 1993 р. вперше на терені СНД піднято проблему остеопенії та остеопорозу у дітей, розроблені принципи діагностики та схеми профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей (Т.А. Кінча-Поліщук, О.Г. Гайко).

З 1997 р. співробітники клініки у співпраці з Інститутом проблем матеріалознавства НАНУ ім. Францевича почали використовувати для заміщення дефектів кісток при пухлиноподібних диспластичних ураженнях та доброякісних пухлинах кісток синтетичний керамічний гідроксилапатит “кергап” (проф. В.А. Дубок) та остеоапатит керамічний “остап” (проф. Л.А. Іванченко). На основі фундаментальних та прикладних наукових досліджень встановлено закономірності перебудови різних видів керамічних імплантатів.

Для координації організаційно-методичної, лікувально-діагностичної та науково-дослідної роботи на базі клініки ортопедії та травматології дитячого віку створений Український центр ортопедії та травматології дитячого і підліткового віку (наказ МОЗ України № 84 від 05.05.1995 р.). Завданням центру є:

  • проведення аналізу функціонування дитячої травматолого-ортопедичної служби;
  • розробка поточних та перспективних планів її розвитку;
  • проведення науково-дослідних робіт з актуальних проблем дитячої ортопедії-травматології;
  • здійснення консультативної та лікувальної роботи в межах України;
  • надання висококваліфікованої ортопедо-травматологічної допомоги дитячому населенню країни;
  • розробка та впровадження досягнень науки та науково-медичних рекомендацій з метою поліпшення профілактики, діагностики та лікування хворих дітей;
  • підготовка висококваліфікованих кадрів з дитячої ортопедії та травматології.

Інститут травматології та ортопедії НАМН України ( весна 2011 р.)
Інститут травматології та ортопедії НАМН України ( весна 2011 р.)

За ініціативою центру в Україні практично кожен рік проводяться конференції дитячих ортопедів-травматологів (Вінниця, Алупка, Євпаторія та ін.), на яких розглядаються найважливіші наукові проблеми організації, профілактики, діагностики та лікування дітей з пошкодженнями і захворюваннями опорно-рухової системи. На з’їздах ортопедів-травматологів проводяться секційні засідання дитячих ортопедів-травматологів. Клініка бере участь у міжнародних конференціях у Росії, Польщі, Угорщині, Австрії, Франції.

професор, доктор медичних наук Юрій Миколайович Гук.
З 2007 року клініку очолює
професор, доктор медичних наук Юрій Миколайович Гук.

Співробітники клініки (травень2011 р.)
Співробітники клініки (травень2011 р.)

Зліва направо сидять: к.м.н. Зима А.М., к.м.н. Кінча-Поліщук Т.А., д.м.н. Гук Ю.М., к.м.н. Сивак М.Ф., к.м.н. Марциняк С.М.; другий ряд: лікар Олійник Ю.В., к.м.н. Чеверда А.І., лікар Даровський О.С., лікар Іваницька О.О.

На сьогоднішній день науково-практична діяльність співробітників клініки спрямована на вивчення ортопедичних проявів хвороби Реклінгхаузена, прогресуючої м’язової дистрофії (А.М. Зима), спиномозкової грижі (А.І. Чеверда) та ін. Співробітниками клініки вперше проведено усунення вродженого вивиху стегна шляхом застосування артроскопічної техніки (Ю.М. Гук, С.М. Марциняк); вперше застосований блокуючий інтрамедулярний остеосинтез при лікуванні осьових деформацій кінцівок при системних захворюваннях скелета у дітей – недосконалому остеогенезі, нирковій остеодистрофії та ін. (С.М. Марциняк, В.В. Стельмах).

Пам’ятка архітектури XIX ст. Старовинний корпус інституту.
Пам’ятка архітектури XIX ст. Старовинний корпус інституту.

Ми пам’ятаємо своє минуле та цінуємо його, яким би воно не було!